1. І Ягве відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Ягве Саррі так, як сказав. 2. Тож Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – у визначений час, на який вказав йому Ягве. 3. І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісаак. 4. А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Ягве. 5. Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак. 6. Сарра ж сказала: Сміх учинив мені Ягве; хто лише почує – сміятиметься з мене. 7. І промовила: Хто би сказав Авраамові: Сарра годує дітей? Адже в його старості я народила сина! 8. Дитя ж підросло й було відлучене від грудей. А в день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
9. І побачила Сарра, що син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком . 10. Тож сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком. 11. І було Авраамові дуже неприємним це рішення щодо його сина. 12. Але Ягве сказав Авраамові: Не вважай неприємним рішення щодо хлопця та твоєї рабині. Усе, що скаже тобі Сарра, послухайся її голосу, бо через Ісаака буде покликане тобі потомство. 13. Також і сина твоєї рабині учиню народом, бо він – твій нащадок. 14. Уставши рано-вранці, Авраам узяв хліба та бурдюка води, дав Агарі, поклавши на її плече, дав також хлопця, і відіслав її. І пішла вона, і заблукала в пустелі Беер-Шева. 15. Як закінчилася вода в бурдюці, то вона покинула дитину під одним із кущів. 16. Відійшла, сіла собі навпроти на відстані пострілу з лука, бо сказала: Нехай не бачитиму смерті дитини. Тож сіла навпроти, а хлопчина закричав і заплакав. 17. І почув Ягве голос хлопчини, і кликнув з неба Ягве ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, бо почув Ягве голос хлопчини з місця , де він знаходиться. 18. Устань, підніми хлопчину й підтримай його своєю рукою, бо Я зроблю його великим народом. 19. Тоді відкрив Ягве їй очі, і вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою й напоїла хлопчину. 20. І Ягве був із хлопчиною, і він виріс. І оселився в пустелі та став стрільцем-лучником. 21. І оселився він у пустелі Паран, а його мати взяла йому дружину з Єгипетського краю.
22. І сталося того часу: звернувся Авімелех і полководець його війська Піхол до Авраама з такими словами: Ягве із тобою в усьому, що ти робиш. 23. А тепер присягни мені тут Ягве, що ти не вчиниш зради ні мені, ні моєму потомству, ні моєму потомству. Згідно з ласкою, яку я вчинив тобі, ти вчиниш зі мною і з краєм, в якому ти пробуваєш чужинцем. 24. Авраам відповів: Я присягаю! 25. І докорив Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали були слуги Авімелеха. 26. Авімелех же відповів: Я не знаю, хто вчинив цю річ. Ані ти мені не сповістив, ані я не чув про це до сьогодні. 27. Тоді Авраам узяв дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і вони уклали між собою заповіт. 28. Авраам же поставив окремо сім овечок з отари. 29. Тоді Авімелех запитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо? 30. І той відповів: Сім овечок ти приймеш від мене, щоб засвідчити мені, що я викопав цю криницю. 31. Тому й назвав те місце Беер-Шева, оскільки там вони обидва присягнулись. 32. І уклали в Беер-Шеві заповіт. І встав Авімелех, та полководець його війська Піхол, і повернулися до филистимського краю. 33. А Авраам посадив у Беер-Шеві тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Всемогутнього, Вічного Ягве Яхувшуа. 34. І перебував Авраам у филистимському краї тривалий час.
Твої брати в Ягве Яхувшуа