Буття 25

Нащадки Авраамові від Кетури

1. Авраам же взяв ще дружину на ім’я Кетура. 2. Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха. 3. А Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини ж Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім. 4. А сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Усі вони – сини Кетури.

Смерть Авраама

5. Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові. 6. А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки, і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід – до східного краю. 7. Усього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років. 8. І спочив Авраам, і помер у добрій старості, старий і задоволений життям . І приєднався до свого народу. 9. І поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпелі на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре, – 10. на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там був похований Авраам, а також його дружина Сарра. 11. І сталося, після смерті Авраама поблагословив Ягве його сина Ісаака. І оселився Ісаак біля криниці Лахай-Рої.

Нащадки Ізмаїла

12. А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові єгиптянка Агар, рабиня Сарри. 13. Ось імена Ізмаїлових синів, за їхніми іменами, за їхніми родоводами: первісток Ізмаїла Навайот, потім Кедар, Адбеїл, Мівсам, 14. Мішма, Дума, Масса, 15. Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма. 16. Це – сини Ізмаїла, це їхні імена, за їхніми дворами та їхніми поселеннями. Дванадцять начальників для своїх племен. 17. Усього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І він спочив, і помер, і приєднався до свого народу. 18. І проживав він від Хавіли до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру, – він оселився перед усіма своїми братами.

Історія Ісаака

19. А ось родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака. 20. Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця. 21. І молився Ісаак до Ягве за свою дружину, оскільки вона була неплідна. І Ягве вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22. І борсалися діти в її утробі. Тож вона сказала: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тож пішла запитати в Ягве. 23. І Ягве відповів їй: У твоїй утробі є два народи; два народи діляться вже у твоєму лоні. Проте один народ буде сильнішим від другого народу, і старший служитиме молодшому. 24. І настав час їй народжувати – і ось в її утробі близнята. 25. І вийшов перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом. 26. Після нього вийшов його брат, а його рука тримала за п’яту Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові ж було шістдесят років, коли вони народилися. 27. Хлопці виросли. Ісав став чоловіком, вправним у полюванні, чоловіком поля, а Яків – чоловіком мирним, що перебував удома. 28. Ісаак любив Ісава, бо йому смакувала мисливсяка здобич, а Ревека любила Якова.

Ісав продав своє перворідство

29. Якось зварив Яків юшку. У той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав. 30. І сказав Ісав до Якова: Дай мені поїсти червоного, оцього червоного, бо я знесилений. Тому й дано йому прізвисько – Едом. 31. А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство! 32. Ісав же відповів: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство? 33. Тоді Яків сказав: Присягнись мені сьогодні. І той присягнувся, і продав своє первородство Якову. 34. Тоді Яків дав Ісавові хліба та юшку із сочевиці. Той же поїв і попив, підвівся й пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.

Буття 24 - Буття - Буття 26

Твої брати в Ягве Яхувшуа