Буття 3 | Ягве Яхувшуа (Yâ-hwéh Yâhuwshúa`)

1. А змій був хитрішим за всіх польових звірів, яких учинив Ягве Всемогутній. І він промовив до жінки: Чи справді Ягве звелів: Не їжте з жодного дерева раю? 2. Жінка відповіла змієві: Плоди з дерев раю ми можемо їсти, 3. а щодо плодів дерева, що посеред раю, – Ягве сказав: Не їжте з нього, і не доторкайтеся до нього, щоб вам не померти. 4. І сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете! 5. Адже знає Ягве, що того дня, коли скуштуєте з нього, відкриються ваші очі, і станете, як Ягве, знаючи добро і зло. 6. Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд приємне, і дерево вабило, бо давало знання. Тож вона взяла плід і їла, а також дала своєму чоловікові, що був із нею, і він їв. 7. І відкрилися їм обом очі, і зрозуміли вони, що нагі. Тож зшили листя смоківниці й поробили собі пояси.

8. Коли Адам і його дружина почули голос Ягве Всемогутнього, що ходив по саду під час денної прохолоди, вони сховалися від Ягве Всемогутнього серед дерев у саду. 9. Тоді Ягве Всемогутній покликав Адама і запитав його: Де ти? 10. Той же відповів: Я почув Твій голос у раю – і злякався, бо я нагий, тож сховався. 11. Промовив до нього Ягве : Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я наказав тобі не їсти? 12. Адам відповів: Жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною, вона мені дала з дерева, і я їв. 13. Тоді запитав Ягве жінку: Що це ти наробила? А жінка відповіла: Змій мене обманув, – і я їла. 14. І сказав Ягве, Всемогутній, до змія: За те, що ти це зробив, проклятіший ти за всяку худобу і за всякого звіра польового. На череві своєму ти будеш пересуватися і порох їстимеш по всі дні свого життя. 15. Я ж покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно вразить тебе в голову, а ти вразиш його в п’яту.

16. Жінці Він сказав: Вельми помножу страждання твої і болі вагітності твоєї, у муках будеш народжувати дітей. І до твого чоловіка твоє пожадання, але він пануватиме над тобою.

17. А Адамові Він сказав: Оскільки ти послухав голосу своєї жінки і їв з дерева, з якого Я наказав тобі не їсти, – проклята через тебе земля! У стражданнях харчуватимешся з неї в усі дні свого життя. 18. Тернину й будяки родитиме тобі, і будеш їсти польову траву. 19. У поті свого чола їстимеш хліб, доки не повернешся в землю, бо з неї ти взятий. Оскільки ти – порох, то до пороху повернешся.

20. Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була матір’ю всіх живих. 21. І зробив Ягве, Всемогутній, одежу зі шкур для Адама та жінки його, і зодягнув їх. 22. І сказав Ягве Всемогутній: "Ось Адам став, як один із нас, знаючи добро і зло. Нехай же він не простягне руки й не візьме з дерева життя. щоб він їв і жив вічно. 23. І послав його Ягве Всемогутній з Едемського саду, щоб обробляти землю, з якої він був узятий. 24. І вигнав Адама і поставив на сході едемського раю херувимів та полум’яного меча, що обертався, аби стерегти дорогу до дерева життя.