Енох 14 | Ягве Яхувшуа

1. Це — Сувій Слів Праведності та Докору Спостерігачам, які існують від вічності, згідно з тим, що Він, Чистий і Великий, наказав у видінні. Я сприйняв у своєму сні те, про що зараз говорю язиком плоті та своїм подихом, який Сила вклала в уста людей, щоб вони могли ним розмовляти, 2. І щоб вони розуміли серцем. Як всемогутній Яхве створив і надав синам фізичної людини (адама) привілей осягати Слово розуміння, так само Він створив і надав мені привілей докоряти Стражам, нащадкам небес. Стражі: Я записав ваше прохання; і в моєму видінні мені було показано, що те, про що ви просите, не буде вам дано, доки існує світ. 3. Над вами винесено вирок: це не буде вам дано, 4. Бо відтепер ви ніколи не підніметеся на небо, бо Він сказав, що зв’яже вас у в’язницях землі, доки триватиме цей вік. 5. Але перш ніж це станеться, ви побачите загибель усіх ваших улюблених синів, і багатства ваших улюблених та ваших синів ви не отримаєте, натомість вони поляжуть перед вами від меча знищення. 6. Тож не буде задоволено ані вашого благання за них, ані за вас самих; 7. так само: попри ваші сльози та молитви ви не отримаєте нічого з того, що міститься у записі, який я склав.

8. Мені з’явилося таке видіння: 9. Дивіться! У тому видінні хмари запрошували мене, а туман кликав мене; спалахи блискавок і грім підганяли й штовхали мене вперед, а вітри у видінні змушували мене летіти, піднімаючи мене вгору, 10. Вони піднесли мене високо до небес. Я йшов далі, аж поки не дійшов до стіни будівлі, збудованої з крижаних каменів, що сипалися, повністю оточеної й огорнутої полум’ям вогню, яке почало мене лякати. 11. Я увійшов крізь це полум’я вогню, 12. аж поки не наблизився до просторого будинку, збудованого також із крижаних каменів, що сипалися, стіни якого були наче кам’яні плити, всі зроблені зі снігу, а підлога була зі снігу. Його дах був схожий на блискавки та грім; а серед них були вогняні херувими в бурхливому небі. Палаюче полум’я повністю оточувало всі його стіни; а його двері були зроблені з палаючого вогню. Коли я увійшов у це житло, там було гаряче, як вогонь, і холодно, як лід. У ньому не було жодних життєвих насолод. Мене охопив страх, і мене охопило жахливе тремтіння. 13. Сильно схвильований і тремтячи, я впав ниць, і мені відкрилося видіння: 14. І тут я побачив двері, що відчинилися переді мною, і там був інший дім, просторіший за попередній, збудований цілком із вогняних полум’я.

15. Усе це перевершувало інше за пишністю, славою та величчю, а також за масштабами настільки, що я не можу описати вам ані його пишність, ані його розміри. 16. Його підлога була з вогню; верхні частини — з грому та блискавок, а дах — з палаючого вогню. 17. Воно відкрилося переді мною, і я побачив, що там стояв величний трон; 18. Зовнішній вигляд якого був подібний до кришталю, а його обвід нагадував сферу яскравого світила; і я побачив херувимів. 19. Над цим могутнім троном виривалися річки палаючого вогню. 20. І я не міг витримати погляду в той бік. 21. На троні сидів Великий Достойний, 22. чия мантія була яскравішою за сонце і білішою за будь-який сніг. 23. Жоден посланець не міг проникнути, щоб побачити Обличчя Його, Сяйво та Джерело Світла; жоден смертний не міг дивитися на Нього. Навколо Нього палало полум’я. 24. Також перед Ним безперервно здіймалося величезне полум’я; так що жоден із тих, хто оточував Його, не міг наблизитися до Нього, і ті десять тисяч разів десять тисяч, що стояли перед Ним, хоча для Нього чиста порада була непотрібною. Проте чистота чистих, що були поруч із Ним, не відходила від Нього ні вночі, ні вдень; вони також не відокремлювалися від Нього. Я аж до цієї миті лежав, схилившись обличчям до землі, тремтячи, аж раптом Всемогутній Яхве Своїми устами покликав мене, кажучи: «Підійди сюди, Еноху, і вислухай Моє чисте Слово». 25. І один із чистих підійшов до мене, розбудив мене, змусивши встати й наблизитися аж до входу, а мої очі були спрямовані до землі.