Яківа 5 | Ягве Яхувшуа (Yahweh Yahuwshua)

1. Іди ж, один, і скажи багатим! «Плачте та вийте над тими нещастями вашими, що на вас насуваються! 2. Багатство ваше згнило, а одежа ваша поїдена міллю! 3. Золото й срібло ваше поіржавіло, і іржа їхня буде на свідчення проти вас, і поїсть ваше тіло, як ви збирали собі вогонь останніми днями. 4. Погляньте, кричать наймити, що жали на ваших нивах, яких ви обманом затримуєте! І крики тих, що жали, дійшли до вух Ягве Яхувшуа, Покровителя всіх! 5. Бо ви на землі віддавалися ласощам, і розкошували! Ви відгодували серця ваші на день убивства, 6. ви визнавали винних і вбивали праведного, а він не чинив вам опору!»

7. Тому, брати мої, терпіть, аж до приходу Ягве Яхувшуа. Погляньте! Землероб чекає на дорогоцінний плід землі, терплячи над ним, поки він не отримає ранній і пізній дощ. 8. Будьте ж і ви терплячі, заспокойте свої серця, бо наблизилася присутність Ягве Яхувшуа! 9. Не нарікайте один на одного, брати мої, щоб не бути вам засудженими. Дивіться! Суддя стоїть перед дверима! 10. Візьміть, брати мої, тих просвітників, що говорили в ім'я Ягве Яхувшуа, за приклад терпіння кривд і терпіння; 11. Дивіться! Ми називаємо тих, хто терпить, блаженними. Ви чули про терпіння Йова, і ви бачили мету Ягве Яхувшуа, бо Ягве Яхувшуа сповнений милосердя і жалю. 12. Але понад усе, брати мої, не кляніться: ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою не кляніться! Ствердження ваше нехай буде «так», а заперечення ваше нехай буде «ні», щоб не підпасти вам під суд. 13. Чи є серед вас хтось, хто терпить труднощі? Нехай молиться! Чи хтось веселий? Нехай грає пісні хвали! 14. Чи є серед вас немічний? Нехай покличе старших за віком, і нехай помоляться над ним, намастивши його оливою в ім'я Ягве Яхувшуа, 15. І молитва впевненості визволить немічного, і Ягве Яхувшуа підбадьорить його; навіть якщо він зробив помилки, вони будуть звільнені від нього. 16. Визнавайте один перед одним ваші провини і моліться один за одного, щоб вам зцілитися. Благання праведника має велику силу! 17. Ілля був сином тілесного чоловіка (Адама), що мав недуги, подібні до наших, і він молився, щоб не було дощу, і не було дощу на землі три роки і шість місяців; 18. і він знову помолився, і небо дало дощ, і земля дала плід свій, і проросли плоди свої.