1. Душі моїй огидне моє життя; я даю волю моїм наріканням; я говорю в гіркоті душі моєї. 2. Я скажу демонові: Оголоси мене невинним; дай мені знати, в чому ти мене звинувачуєш. 3. Чи добре тобі, що ти придушуєш, що відкидаєш зусилля рук своїх, а наміри злих людей виставляєш на посміховисько? 4. Чи маєш ти очі тварі? Чи бачиш ти так, як бачить смертний? 5. Чи дні твої подібні до днів смертних? Чи твої роки подібні до днів людських, 6. що ти так досліджуєш беззаконня мої, і шукаєш гріха мого? 7. Ти знаєш, що я не винен, та немає нікого, хто врятувався б від руки Твоєї. 8. Руки Твої створили мене. Вони обидві навколо мене, а ти мене пожираєш. 9. Пам'ятай, що ти створив мене, як глину, і повернеш мене в порох. 10. Чи не вилив Ти мене, як молоко, і не зробив, щоб я згорнувся, як сир? 11. Шкірою та плоттю зодягнув Ти Мене, кістками та сухожиллями сплів Мене. 12. Ягве, Ти дав мені життя й милість, і Твоя опіка зберегла дух мій. 13. А це Ти заховав у серці Твоїм, і я знаю, що це в Тебе. 14. Коли я грішу, Ти помічаєш мене, і за беззаконня мої не вважаєш мене невинним. 15. Якщо я винен, то горе мені! А якщо я праведний, то не підніму голови моєї, я наситився соромом, ось моє нещастя! 16. Коли ж підніметься голова моя, Ти полюєш на мене, як лютий лев, і повертаєшся, і показуєш Себе дивовижним проти мене. 17. Демон нових свідків проти мене виводить, гнів свій на мене збільшує, знову й знову нові війська проти мене збирає. 18. Нащо Ти дозволив мені вийти з утроби? Якби я покинув дух, і якби мене не бачило жодне око! 19. Я був би немовби й не був, і з лона був би покладений у могилу. 20. Чи не малі мої дні? Перестань, нехай Він відвернеться від мене, щоб я трохи освіжився, 21. перш ніж я піду - і вже не повернуся - в країну темряви й смертної тіні, 22. країну темну, як сама темрява, тінь смертна, без усякого порядку; світло там світить, як темрява.
Твої брати в Ягве Яхувшуа