1. Іншого разу небесні сини знову прийшли, щоб постати перед Ягве Яхувшуа. Разом з ними прийшов і сатана, щоб також постати перед Ягве Яхувшуа. 2. Ягве Яхувшуа запитав сатану: Звідки ти прийшов? Відповідаючи, сатана сказав Ягве Яхувшуа: Я мандрував по землі і обійшов її навколо. 3. Тоді Ягве Яхувшуа запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого раба Йова тепер? Адже й далі немає на землі такого, як він, чоловіка, – мужа бездоганного, справедливого, який уникає всякого зла! Він незламний у своїй непорочності, хоч ти переконував Мене, щоб його безневинно погубити. 4. Сатана у відповідь заперечив Ягве Яхувшуа: Шкіра за шкіру, але за своє життя людина віддасть усе, що має. 5. Отже, простягни лише Свою руку й доторкнися до його костей і його тіла, тоді побачиш, чи не почне він лихословити Тебе у вічі?! 6. Тоді Ягве Яхувшуа сказав сатані: Ось він увесь у твоїх руках, лишень збережи його життя! 7. Вийшов сатана від Ягве Яхувшуа і вразив Йова болючими гнійними наривами, – від стіп й до його голови. 8. Йов узяв собі черепок, щоб ним шкребти себе, й сів на попелищі. 9. Тоді його дружина промовила до нього: Ти все ще тримаєшся своєї бездоганності? Краще вже прокляни Ягве Яхувшуа й помри! 10. Але Йов їй відповів: Ти говориш, як би говорила одна з божевільних жінок. Хіба лише добро маємо приймати від Ягве Яхувшуа, а злого не повинні приймати? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.
11. Почувши про нещастя, яке спіткало Йова, троє його друзів: теманієць Еліфаз, шухієць Білдад і наамієць Цофар із Наами, – кожен зі своєї місцевості, – домовились піти разом, аби висловити йому співчуття й потішити його. 12. Коли вони здалеку побачили його, то не впізнали. Вони почали голосно плакати, – кожен роздер на собі одежу й підкидав над головою попіл аж до неба. 13. Не помовивши до нього жодного слова, вони сім днів і сім ночей просто сиділи поряд з ним на землі, оскільки бачили, яким непомірно великим був його біль.
Твої брати в Ягве Яхувшуа