1. Після цього заговорив теманієць Еліфаз. 2. Якщо я спробую заговорити з тобою, чи не буде для тебе втомливо? А втім, хто може стримати від слова? 3. Адже ти сам повчав багатьох, підтримуючи знеможені руки; 4. твої слова підбадьорювали тих, котрі спотикались, – ти зміцнював тремтячі коліна. 5. Тепер же, коли прийшло горе на тебе, ти занеміг; зачепило тебе, – ти занепав духом. 6. Чи твій страх перед Ягве Яхувшуа перестав бути для тебе опорою, а твої праведні шляхи стали безнадійними? 7. Отже, пригадай, хто коли, бувши невинним, загинув, або, коли праведні були знищені? 8. Адже я сам спостерігав: хто, обробляючи поле беззаконня, сіяв горе, той сам його і пожинав, – 9. такі гинуть від подиху Ягве Яхувшуа, – й від подиху Його гніву зникають. 10. Замовкне ревіння лева і голос левеняти, будуть потрощені зуби молодих левів! 11. Лев гине через брак здобичі, й щенята левиці розпорошуються. 12. Але до мене доходить потаємне слово і моє вухо ловить навіть шепіт; 13. серед роздумів щодо нічних видінь, коли глибокий сон огортає людей, 14. мене іноді охоплює жах, і тремтіння пробирає мене до самих кісток. 15. Легке дихання торкнулось мого обличчя, і моє волосся стало дибом, – 16. хтось стояв біля мене, але я не міг його розпізнати з вигляду; перед моїми очима була якась постать, і я почув тихий голос: 17. Хіба смертна людина може бути праведніша за Ягве Яхувшуа, або чоловік чистіший за свого Творця? 18. Адже Він і Своїм слугам не довіряє, і в своїх ангелів знаходить недоліки, – 19. тим більше в мешканцях хатинок із глини, підвалини яких стоять на земному поросі, – вони будуть розчавлені, як міль. 20. Їх топчуть зранку й до вечора, – як непотрібні, вони гинуть навіки. 21. Щойно кілок від їхнього намету виривають, вони й не відають, як помирають.
Твої брати в Ягве Яхувшуа