2 Коринтян 1 | Ягве Яхувшуа (Yahweh Yahuwshua)

3. Благословенна Сила (всемогутній Ягве) і Отець нашого Суверена Яхувшуа Помазаника, Отець милосердних і Сила, що всіх підбадьорює, 4. що потішає нас у всякому утиску, щоб ми були здатні потішати тих, що в усякому утиску, через підбадьорення, яким ми самі потішаємося від всемогутнього Ягве, 5. бо, як страждання Помазаника рясніють для нас, так через Визволителя рясніє й наша потіха. 6. Але чи нас пригнічують інші через ваше підбадьорення й визволення, що ви здобули в терпінні тих самих страждань, що й ми, чи втішають нас через ваше підбадьорення й визволення, - надія наша все ж таки на вас твердо стоїть, 7. розуміючи, що, як ви співучасники страждань, так і ви співучасники втіхи. 8. Бо ми не хочемо, щоб ви, брати наші, не знали про утиски, які сталися з нами в Азії, що нас обтяжували понад нашу силу, так що ми зневірилися навіть жити! 9. Ми ж самі про себе зробили висновок, що ми самі помремо, щоб не покладатися на самих себе, а на Силу, що воскрешає мертвих, 10. Який від такої страшної смерти нас визволив, на Якого маємо надію, що Він і в майбутньому визволить нас, 11. разом з вашою допомогою для нас благанням, щоб Його дар нам був благодіянням для багатьох і щоб від багатьох людей дякували Йому від нашого імені, 12. бо це є діло нашої хвальби: Він існує, Єдиний, що є свідченням Єдиного нашого сумління, яке всередині, з єдиністю і прозорістю Сили [всемогутнього Яхве], не за допомогою мудрості, що належить плоті, а за допомогою прихильності Сили [всемогутнього Яхве], ми повернулися туди і назад всередині [перероблені], проти Єдиного з космосом (матеріальним всесвітом), до того ж рясно щодо вас, 13. Бо ми не пишемо вам іншого, окрім того, що ви читали, що й ви визнаєте, і я сподіваюся, що ви визнаєте Його аж до події, 14. як і частина вас визнала нас, бо ми – ваша похвала, як і ви – наша в день Суверена нашого, Яхувшуа, Визволителя.

Паулюс не відвідав Коринф вдруге, щоб бути поблажливим

15. І з такою певністю я задумав прийти до вас раніше, щоб ви мали другу ласку, 16. і пройти через вас аж до Македонії, а з Македонії знову прийти до вас, і бути посланим вами до Ях'ювти. 17. Тож, замисливши це, чи справді я вчинив легковажність? Чи задумав я те, що задумав, за плоттю, щоб у мене «так» було «так», а «ні» було «ні»? 18. Але всемогутній Ягве заслуговує на довір'я, що наше Слово до вас не є «можли́во»! 19. Бо Син Сили (всемогутній Яхве) є Яхувшуа Помазаник: Той, Хто був проголошений між вами через нас (через мене, і Силуана, і Тимотея), Хто не «можли́во» існував, а «безумовно!» існував у Ньому. 20. Бо які б не були обітниці від всемогутнього Ягве, «так» – від Нього в Помазанику. Хіба не в Ньому ми говоримо «амінь» (впевненість) на честь всемогутнього Ягве? 21. А Сила – це Той, Хто утверджує нас разом з вами за Помазаника і Хто нас помазав, 22. Той, Хто запечатує нас і дав заставу духа в наших серцях. 23. І я закликаю всемогутнього Ягве як Свідка про себе самого, що я не прийшов ще до Коринфу, щоб бути поблажливим до вас. 24. Не тому, що ми пануємо над вашою вірою, а тому, що ми співучасники вашої радости, бо ви стоїте на вірі!