1. Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. 2. П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі. 3. Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії. 4. А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. 5. Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули. 6. А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! 7. Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. 8. Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть! 9. А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі. 10. Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. 11. Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Сувереном, Сувереном, відчини нам! 12. А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю! 13. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14. Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно; 15. одному дав п’ять талантів , другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов. 16. Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; 17. так само той, хто взяв два, заробив ще два. 18. А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого Суверена. 19. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. 20. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Сувереном, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав! 21. Сказав йому його Сувереном: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого Суверена! 22. Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Сувереном, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив! 23. Сказав йому Сувереном: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого Суверена! 24. Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Сувереном, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! 26. У відповідь його Сувереном сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27. Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. 28. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. 29. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. 30. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
31. Коли ж прийде Син тілесний до Своєї Вартості і всі чисті посланці з Ним, тоді сяде на престолі Своєї Вартості, 32. і зберуться перед Ним усі народи поганські, і Він відділить їх одне від одного, як пастир відділяє ягнят від козлів; 33. І поставить Він ягнят по правиці Своїй, а козлів по лівиці Своїй. 34. Тоді промовить Цар до тих, що по правиці Його: "Прийдіть, благословенні Отця Мого! Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу. 35. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви напоїли Мене; був Приблудним, і ви прийняли Мене; 36. Я був нагий, і ви зодягли Мене; Я був хворий, і ви відвідали Мене; Я був у в'язниці, і ви прийшли до Мене. 37. Тоді прокляті відповідатимуть Йому, кажучи Учителю мій, коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували Тебе? Або спраглим, і напоїли Тебе? 38. І коли ми бачили Тебе приходьком, і прийняли Тебе? Або нагим, і зодягли Тебе? 39. А коли ми бачили Тебе хворим, або в темниці, і прийшли до Тебе? 40. А Цар у відповідь промовить до них: "Істинно, істинно кажу вам: так як ви це зробили одному з цих братів Моїх менших Мені, то Мені зробили." 41. Тоді й тим, що по ліву руку від Нього, скаже Він: Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь безконечний, уготований обвинувачеві та його посланцям. 42. Бо Я голодував, і ви не дали Мені їсти; Я мав спрагу, і ви не дали Мені пити. 43. Я був чужинцем, та ви Мене не прийняли; був нагий, та ви Мене не зодягли; був хворий і в темниці був, та ви Мене не відвідали." 44. Тоді й вони відповідатимуть Йому, кажучи Учителю мій, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або приходьком, або нагим, або хворим, або у в'язниці, і не відвідали Тебе? 45. Тоді Він відповість їм, кажучи "Істинно, істинно кажу вам: так, як одному з цих малих сих ви не вчинили, так і Мені не вчинили". 46. І підуть ці на вічне обрізання, а праведники в життя вічне".
Твої брати в Ягве Яхувшуа